усмикнути

УСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.

Те саме, що ускубну́ти.

– Оце ввечері вернувся б із степу – орали, чи що. Хазяїн воли випрягає, а ти швиденько сінця усмикнув, підклав (А. Головко);

Хай старші тузяються, а ми, малі, подивимось, чи можна там буде щось усмикнути та вскубнути (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. усмикнути — усмикну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. усмикнути — -ну, -неш, док., перех. Те саме, що ускубнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. усмикнути — УСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Те саме, що ускубну́ти. — Оце ввечері вернувся б із степу — орали, чи що. Хазяїн воли випрягає, а ти швиденько сінця усмикнув, підклав (Головко, І, 1957, 121).  Словник української мови в 11 томах
4. усмикнути — Усмикнути, -кну, -неш гл. Рвануть, дернуть.  Словник української мови Грінченка