Орфографічний словник української мови

усмикнути

усмикну́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. усмикнути — УСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Те саме, що ускубну́ти. – Оце ввечері вернувся б із степу – орали, чи що. Хазяїн воли випрягає, а ти швиденько сінця усмикнув, підклав (А. Головко); Хай старші тузяються, а ми, малі, подивимось, чи можна там буде щось усмикнути та вскубнути (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  2. усмикнути — -ну, -неш, док., перех. Те саме, що ускубнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усмикнути — УСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Те саме, що ускубну́ти. — Оце ввечері вернувся б із степу — орали, чи що. Хазяїн воли випрягає, а ти швиденько сінця усмикнув, підклав (Головко, І, 1957, 121).  Словник української мови в 11 томах
  4. усмикнути — Усмикнути, -кну, -неш гл. Рвануть, дернуть.  Словник української мови Грінченка