усобиця

УСО́БИЦЯ, і, ж.

Те саме, що міжусо́биця.

Справді, се [село Тухля] була величезна гірська криївка, .. але такі були в тих часах ненастанних війн, усобиць і нападів майже всі гірські села, і тільки дякуючи тій своїй неприступності, вони змогли довше, ніж подільські села, охоронити своє свобідне, староруське громадське життя (І. Франко);

В .. творі [“Поученье”] Мономах закликав своїх синів припинити князівські усобиці (з наук. літ.);

// рідко. Взагалі ворожнеча, незгоди, чвари.

– Чого ж ви сієте усобиці у своїй рідній хаті? Га? Щоб повстав брат на брата, син на батька? (П. Колесник);

З політичного погляду Галичина в XIV ст. .. була ослаблена боярськими усобицями, не мала сильної влади (з наук. літ.);

І знову у йому, як бувало, усобиці яро киплять, роздирають громадське життя Херсонеса (Дніпрова Чайка).

Значення в інших словниках

1. усобиця — усо́биця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. усобиця — див. ЧВАРА  Словник синонімів Караванського
3. усобиця — [усобиец'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
4. усобиця — див. роздор, міжусобиця  Словник чужослів Павло Штепа
5. усобиця — -і, ж. Те саме, що міжусобиця. || рідко. Взагалі ворожнеча, незгоди, чвари.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. усобиця — РО́ЗБРАТ (ворожнеча між якимись суспільними групами або окремими особами в державі, в організації тощо), ЧВА́РИ (ЧВА́РА), СВА́РИ, ЗВА́ДА, РО́ЗРУХ, РОЗРУ́ХА заст.; НЕЗГО́ДА, НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД (відсутність взаєморозуміння); РО́ЗЛАД, РО́ЗБРІД розм.  Словник синонімів української мови
7. усобиця — УСО́БИЦЯ, і, ж. Те саме, що міжусо́биця. Справді, се [село Тухля] була величезна гірська криївка,.. але такі були в тих часах ненастанних війн, усобиць і нападів майже всі гірські села, і тільки дякуючи тій своїй неприступності, вони змогли довше...  Словник української мови в 11 томах
8. усобиця — Усобиця, -ці ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш. К. Псал. 144.  Словник української мови Грінченка