усолоджуватися
УСОЛО́ДЖУВАТИСЯ (ВСОЛО́ДЖУВАТИСЯ), джуюся, джуєшся, недок., УСОЛОДИ́ТИСЯ (ВСОЛОДИ́ТИСЯ), джу́ся, ди́шся, док., рідко.
1. Втішатися чимсь приємним, відчувати насолоду, задоволення від чого-небудь.
Але чоловіки не дали їм довго балакать та усолоджуватись музикою небес (І. Нечуй-Левицький);
– Так оце ж Настя й надумала: “Гайда у Чорну Дібровку [по ягоди]! Хоч далеченько, та вже там улакомимось, усолодимось донехочу ..” (Марко Вовчок);
– Це ти ганьбиш себе, лагяючи спати й усолоджуючись ласками тієї, на чиїй совісті кров і муки родаків наших! (Д. Міщенко).
2. тільки недок. Пас. до усоло́джувати.
Словник української мови (СУМ-20)