усолоджуватися
УСОЛО́ДЖУВАТИСЯ (ВСОЛО́ДЖУВАТИСЯ), джуюся, джуєшся, недок., УСОЛОДИ́ТИСЯ (ВСОЛОДИ́ТИСЯ), джу́ся, ди́шся, док., рідко.
1. Втішатися чимсь приємним, відчувати насолоду, задоволення від чого-небудь.
Але чоловіки не дали їм довго балакать та усолоджуватись музикою небес (Н.-Лев., IV, 1956, 272);
— Так оце ж Настя й надумала: «Гайда у Чорну Дібровку [по ягоди]! Хоч далеченько, та вже там улакомимось, усолодимось донехочу..» (Вовчок, VI, 1956, 336).
2. тільки недок. Пас. до усоло́джувати.
Словник української мови (СУМ-11)