Словник української мови у 20 томах

усопший

УСО́ПШИЙ, ого, ч., заст.

Те саме, що небі́жчик;

// церк. Особа, над тілом якої виконують поховальні обряди та заупокойні богослужіння, а також ім'я якої згадують при поминанні.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. усопший — див. небіжчик  Словник церковно-обрядової термінології