успокоювати

УСПОКО́ЮВАТИ (ВСПОКО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСПОКО́ЇТИ (ВСПОКО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., кого, що, заст.

Заспокоювати (у 1–3 знач.).

Отой твердий, здоровий сон дівчини почав звільна вспокоювати й паню Олімпію (І. Франко);

– Я ж не мав заміру зробити вам прикрість... – говорив я далі, силкуючись успокоїти зворушену дівчину (О. Кобилянська);

– А хіба ж давно були інакші люди? – перебив озлоблений Петро. – Но-но-но-но, – успокоював Гриць, – не за тебе байка, а за других (Л. Мартович);

Він думав, мислив, умудрявся, .. Як Турна-ворога побити, Царя Латина ускромити І успокоїти народ (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. успокоювати — успоко́ювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. успокоювати — див. здержувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. успокоювати — (вспокоювати), -юю, -юєш, недок., успокоїти (вспокоїти), -ою, -оїш, док., перех., заст. Заспокоювати (у 1-3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. успокоювати — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
5. успокоювати — УСПОКО́ЮВАТИ (ВСПОКО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСПОКО́ЇТИ (ВСПОКО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., перех., заст. Заспокоювати (у 1-3 знач.). Отой твердий, здоровий сон дівчини почав звільна вспокоювати й паню Олімпію (Фр.  Словник української мови в 11 томах