успокоюватися
УСПОКО́ЮВАТИСЯ (ВСПОКО́ЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УСПОКО́ЇТИСЯ (ВСПОКО́ЇТИСЯ), о́юся, о́їшся, док., заст.
Заспокоюватися (у 1–3 знач.).
Максим успокоювався, не кричав уже (В. Стефаник);
Та й село успокоїлось: не світиться ніде, .. все заснуло (Панас Мирний);
Король довго не міг успокоїтися (Б. Лепкий);
– Вона, може, успокоївшись, засне (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)