усправедливлювати
УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСПРАВЕДЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. усправедли́влять; док., діал.
Виправдовувати (у 1–3 знач.).
Нарешті Войцехова відібрала їх [хлопців] із школи зовсім, усправедливлюючи цей крок перед сусідами тим, що а чей же не виховуватиме їх на попів, а найкраще буде від нового року віддати їх до ремесла (І. Франко);
Згодом той грабунок [Софії Київської] пробувано усправедливити гарячим бажанням Боголюбського зосередити найбільші святощі в засновуваній ним столиці Володимирі (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)