Словник української мови у 20 томах

успілкований

УСПІЛКО́ВАНИЙ, а, е.

Який організований у спілку; який приєднався до спілки.

По смерті государині [Єлизавети Петрівни] проявився розбій в полках Чернігівському і Стародубівському від закордонних зловмисників і з ними успілкованих інших легкодумців, які нападом в скитку Андроницькому в ігумена Заборовського гроші награбували, а самого замучили (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)