Словник української мови у 20 томах

успіння

УСПІ́ННЯ, я, с.:

(1) Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці – дванадцяте Богородичне нерухоме церковне свято, яке звеличує подію перенесення на небо душі Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста.

Свято Успіння Пресвятої Богородиці перепліталося з народними звичаями, що сягали глибоким корінням епохи язичництва (з наук.-попул. літ.);

Двадцять восьмого серпня свято Успіння Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, Перша Пречиста (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. Успіння — див. Успіння Пресвятої Богородиці  Словник церковно-обрядової термінології
  2. успіння — -я, с., рел. Успіння Пресвятої Богородиці – свято в пам'ять кончини Діви Марії – матері Христа. Відзначається 15 (28) серпня.  Великий тлумачний словник сучасної мови