уставка
У́СТАВКА (ВУ́СТАВКА), и, ж.
Вишита вставлена смуга в жіночій або чоловічій сорочці.
Сорочки шили з уставками, густо збирали зубчиками на шиї та по низу рукавів. Рукава теж пришивалися зборами до уставок (з наук. літ.);
Дуже до лиця їй був гуцульський одяг: і сорочка вишивана з уставками, і кептар писаний (В. Гжицький);
Надзвичайно різноманітним і барвистим був жіночий [народний] одяг [Тернопільщини]. Домоткані лляні сорочки мали пишно оздоблені коміри, а вуставки розшивалися різноколірними вовняними нитками (з наук. літ.);
Пояси.., уставки на грудях і плечах, намітки на головах ткали чудові київські майстри (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)