уставка —
у́ставка іменник жіночого роду вишита вставлена смуга на плечах жіночої сорочки уста́вка іменник жіночого роду щось вставлене
Орфографічний словник української мови
уставка —
УСТАВКА – ВСТАВКА (УСТАВКА) Уставка. Вишита вставлена смужка на плечах жіночої сорочки. Малинові оксамитові обшивки та уставки простягались аж до пліч (І.
Літературне слововживання
уставка —
У́СТАВКА (ВУ́СТАВКА), и, ж. Вишита вставлена смуга в жіночій або чоловічій сорочці. Сорочки шили з уставками, густо збирали зубчиками на шиї та по низу рукавів. Рукава теж пришивалися зборами до уставок (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
уставка —
I уст`авка(вставка), -и, ж. Те, що вставлене. II `уставка-и, ж. Вишита вставлена смуга на плечах жіночої сорочки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уставка —
ВСТА́ВКА (те, що вставлене у щось якимсь чином); ВШИ́ВКА (УШИ́ВКА) (тільки вшите); У́СТАВКА розм. (певна частина крою сорочки). Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (М. Коцюбинський); Піджачки з плисовими вшивками на рукавах (П.
Словник синонімів української мови
уставка —
У́СТАВКА, и, ж. Вишита вставлена смуга на плечах жіночої сорочки. Сорочки шили з уставками, густо збирали зубчиками на шиї та по низу рукавів. Рукава теж пришивалися зборами до уставок (Нар. тв. та етн.
Словник української мови в 11 томах
уставка —
У́ставка, -ки ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Гол. Од. 73, 43. Шух. I. 125, 130, 159. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю. Г. Барв. 541.
Словник української мови Грінченка