Словник української мови у 20 томах

установлюватися

УСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ), юється, УСТАНОВЛЯ́ТИСЯ (ВСТАНОВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), но́виться, док.

1. Поміщатися певним чином, займати потрібне положення.

Шарикові і роликові підшипники .. легко й досить щільно установлюються у призначені для них гнізда (з наук. літ.).

2. Робитися постійнішим, переставати різко змінюватися.

Справжній зимовий сезон розпочинався, звичайно, в січні, коли встановлювалася зима з снігом і морозами (В. Козаченко);

Встановляться дні жнив'яні і погожії (С. Олійник);

У Зоні з'явилося багато гризунів, .. але налетіли хижі птахи, об'явилися лисиці, і встановилася динамічна рівновага (Ю. Щербак);

Подвійна прикрість полягає в тому, що після приморозків встановлюється тепла погода (з наук.-попул. літ.).

3. Складатися, певним чином налагоджуватися.

Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення – се була літня хвилева знайомість, така, що встановлюється і потім хутко губиться з очей без жалю (Леся Українка);

// Формуватися, набирати якихось рис.

Ось уже певний час у Силантьєва з механіком установилися відверто ворожі відносини (О. Донченко);

// Наставати.

Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення. Але спокій у хаті ніяк не міг встановитися (Григорій Тютюнник);

І в залі, і на сцені досить швидко встановилася сердечна атмосфера найщирішої взаємоприхильності (Я. Гримайло).

4. Створюючись, утверджуватися, узаконюватися.

– А коли вже почав установлюватись колгосп, дід привів свою пару [коней] до голови і сказав, що здає її добровільно (М. Стельмах);

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюється законом (з мови документів);

// Закріплятися, усталюватися.

Справді, не знаю, звідки встановилась за мною слава альтруїстки! (Леся Українка);

// Визначатися.

Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом (з мови документів).

5. тільки недок. Пас. до устано́влювати, установля́ти.

На дзвіниці й на мурах установлювалися гармати (Я. Качура);

На великій сільській площі красивими рядами встановлюються мальовничі ятки – похідні культмаги прибулих на свято торговельних організацій (з наук. літ.);

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод (з мови документів).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. установлюватися — устано́влюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. установлюватися — (куди) ставитися, вставлятися; (- стосунки) усталюватися, формуватися; (- лад) УТВЕРДЖУВАТИСЯ; (- зиму) наставати; (- славу, за ким) закріплюватися, закріплятися; (- моди) вироблятися; і п.ф. від УСТАНОВЛЮВАТИ; док. ВСТАНОВИТИСЯ, устабілізуватися  Словник синонімів Караванського
  3. установлюватися — (встановлюватися), -юється, установлятися (встановлятися), -яється, недок., установитися (встановитися), -новиться, док. 1》 Поміщатися певним чином, займати потрібне положення. 2》 Робитися постійнішим, переставати різко змінюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. установлюватися — НАСТА́ТИ (про певний стан природи, тишу, спокій, порядок і т. ін. — з'явившись, виникнувши, поширитися), НАСТУПИ́ТИ, ПОСТА́ТИ, УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), ЗАПАНУВА́ТИ, ЗАЦАРЮВА́ТИ поет.  Словник синонімів української мови
  5. установлюватися — УСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ), юється, УСТАНОВЛЯ́ТИСЯ (ВСТАНОВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), но́виться, док. 1. Поміщатися певним чином, займати потрібне положення. Шарикові і роликові підшипники..  Словник української мови в 11 томах