Словник української мови в 11 томах

установлюватися

УСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ), юється, УСТАНОВЛЯ́ТИСЯ (ВСТАНОВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), но́виться, док.

1. Поміщатися певним чином, займати потрібне положення.

Шарикові і роликові підшипники.. легко й досить щільно установлюються у призначені для них гнізда (Допуски.., 1958, 5).

2. Робитися постійнішим, переставати різко змінюватися.

Справжній зимовий сезон розпочинався, звичайно, в січні, коли встановлювалася зима з снігом і морозами (Коз., Сальвія, 1959, 132);

Встановляться дні жнив’яні і погожії (С. Ол., Вибр., 1959, 125).

3. Складатися, певним чином налагоджуватися.

Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення — се була літня хвилева знайомість, така, що встановлюється і потім хутко губиться з очей без жалю (Л. Укр., III, 1952, 598);

// Формуватися, набирати якихось рис.

Ось уже певний час у Силантьєва з механіком установилися відверто ворожі відносини (Донч., II, 1956, 82);

// Наставати.

Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення. Але спокій у хаті ніяк не міг встановитися (Тют., Вир, 1964, 18);

І в залі, і на сцені досить швидко встановилася сердечна атмосфера найщирішої взаємоприхильності (Грим., Незакінч. роман, 1962, 140).

4. Створюючись, утверджуватися, узаконюватися.

— А коли вже почав установлюватись колгосп, дід привів свою пару [коней] до голови і сказав, що здає її добровільно (Стельмах, Правда.., 1961, 21);

І святкує з нами радо в світі кожен трудівник: в день оцей Радянська влада встановилась в нас навік (Забіла, У… світ, 1960, 83);

// Закріплятися.

Справді, не знаю, звідки встановилась за мною слава альтруїстки! (Л. Укр., V, 1956, 231).

5. тільки недок. Пас. до устано́влювати, установля́ти.

На дзвіниці й на мурах установлялися гармати (Кач., Вибр., 1953, 115);

На великій сільській площі красивими рядами встановлюються мальовничі ятки — похідні культмаги прибулих на свято торговельних організацій (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 108).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. установлюватися — устано́влюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. установлюватися — (куди) ставитися, вставлятися; (- стосунки) усталюватися, формуватися; (- лад) УТВЕРДЖУВАТИСЯ; (- зиму) наставати; (- славу, за ким) закріплюватися, закріплятися; (- моди) вироблятися; і п.ф. від УСТАНОВЛЮВАТИ; док. ВСТАНОВИТИСЯ, устабілізуватися  Словник синонімів Караванського
  3. установлюватися — УСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ), юється, УСТАНОВЛЯ́ТИСЯ (ВСТАНОВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), но́виться, док. 1. Поміщатися певним чином, займати потрібне положення. Шарикові і роликові підшипники ..  Словник української мови у 20 томах
  4. установлюватися — (встановлюватися), -юється, установлятися (встановлятися), -яється, недок., установитися (встановитися), -новиться, док. 1》 Поміщатися певним чином, займати потрібне положення. 2》 Робитися постійнішим, переставати різко змінюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. установлюватися — НАСТА́ТИ (про певний стан природи, тишу, спокій, порядок і т. ін. — з'явившись, виникнувши, поширитися), НАСТУПИ́ТИ, ПОСТА́ТИ, УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), ЗАПАНУВА́ТИ, ЗАЦАРЮВА́ТИ поет.  Словник синонімів української мови