Словник української мови в 11 томах

установляти

УСТАНОВЛЯ́ТИ див. устано́влювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. установляти — установля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. установляти — Ставити, розміщати; (факти) виявляти, г. устійнювати; (опіку) уряджати, (причину) визначати, розпізнавати; (закон фізики) відкривати, формулювати; (зв'язок) знаходити; НАЛАГОДЖУВАТИ, здійснювати; (стосунки) започатковувати, погоджуватися мати...  Словник синонімів Караванського
  3. установляти — УСТАНОВЛЯ́ТИ див. устано́влювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. установляти — див. установлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. установляти — Установляти, -ляю, -єш сов. в. установи́ти, -влю, -виш, гл. Установить. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544.  Словник української мови Грінченка