Значення в інших словниках
-
установляти —
установля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
установляти —
Ставити, розміщати; (факти) виявляти, г. устійнювати; (опіку) уряджати, (причину) визначати, розпізнавати; (закон фізики) відкривати, формулювати; (зв'язок) знаходити; НАЛАГОДЖУВАТИ, здійснювати; (стосунки) започатковувати, погоджуватися мати...
Словник синонімів Караванського
-
установляти —
УСТАНОВЛЯ́ТИ див. устано́влювати.
Словник української мови у 20 томах
-
установляти —
УСТАНОВЛЯ́ТИ див. устано́влювати.
Словник української мови в 11 томах
-
установляти —
Установляти, -ляю, -єш сов. в. установи́ти, -влю, -виш, гл. Установить. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544.
Словник української мови Грінченка