установляти

Установляти, -ляю, -єш

сов. в. установи́ти, -влю, -виш, гл. Установить. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544.

Значення в інших словниках

1. установляти — установля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. установляти — Ставити, розміщати; (факти) виявляти, г. устійнювати; (опіку) уряджати, (причину) визначати, розпізнавати; (закон фізики) відкривати, формулювати; (зв'язок) знаходити; НАЛАГОДЖУВАТИ, здійснювати; (стосунки) започатковувати, погоджуватися мати...  Словник синонімів Караванського
3. установляти — УСТАНОВЛЯ́ТИ див. устано́влювати.  Словник української мови у 20 томах
4. установляти — див. установлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. установляти — УСТАНОВЛЯ́ТИ див. устано́влювати.  Словник української мови в 11 томах