устоятися
УСТО́ЯТИСЯ¹ див. усто́юватися.
УСТО́ЯТИСЯ² (ВСТО́ЯТИСЯ), о́юся, о́їшся, док., діал.
Устояти (у 3, 4 знач.).
Я вже тоді почула, що не устоюся против сеї першої в моїм життю [житті] покуси (І. Франко);
Кожне створіння має свої окремі способи, щоб у боротьбі за існування устоятися (Уляна Кравченко);
Гетьман розумів, що проти великих ворожих сил не устояться шведи (Б. Лепкий);
Вам треба зараз втікати, бо з погруженими добичею суднами не устоїтесь (А. Чайковський).
Словник української мови (СУМ-20)