устоятися
УСТО́ЯТИСЯ¹ див. усто́юватися.
УСТО́ЯТИСЯ² (ВСТО́ЯТИСЯ), о́юся, о́їшся, док., діал. Устояти (у 3, 4 знач.).
Я вже тоді почула, що не устоюся против сеї першої в моїм життю [житті] покуси (Фр., III, 1950, 105);
Кожне створіння має свої окремі способи, щоб у боротьбі за існування устоятися (У. Кравч., Вибр., 1958, 270).
Словник української мови (СУМ-11)