уступка
УСТУ́ПКА, и, ж.
Те саме, що уступа́ння.
Воно не дивується, це страховище, з візиту до неї її світлості принцеси, не радіє, не соромиться й навіть на волосинку не підводиться. Хіба що перестає гратися пальцями – єдина уступка, яку воно може ради такого екстреного випадку зробити (В. Винниченко);
Настя зрозуміла, що на більше розраховувати не можна. Однак і це була значна уступка з боку хана (В. Малик);
// юр. Передача ким-небудь певних прав іншій особі.
Уступка вимоги являє собою двосторонню угоду, в якій приймають участь кредитор, який уступає своє право вимоги, і особа, яка стає кредитором і набуває це право в силу укладеної між ними угоди (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)