устілка
У́СТІЛКА, и, ж.
Підстилка з шкіри, повсті, соломи, тканини, картону і т. ін., яку кладуть під ступню у взуття.
На Миколі була чорна, мов земля, сорочка, подерта свита, старі шкарбани з дірками, звідкіль виглядали солом'яні устілки (І. Нечуй-Левицький);
Перескочив [Дмитро] через пліт, загрузаючи по пояс в снігу. Чув, як сипкий холод посипався в халяви і почав розтавати на устілці під тонкою онучею (М. Стельмах);
Устілка – шкіряна, м'яка, добре пригнана, без зморщок; шнурки – з .. ремінців із сириці (з навч. літ.);
Грабовецький переступив з ноги на ногу, сніг заскрипів під велетенськими чоботиськами – у них устілки й по дві вовняні онучі (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)