усіватися
УСІВА́ТИСЯ (ВСІВА́ТИСЯ), ається, недок., УСІ́ЯТИСЯ (ВСІ́ЯТИСЯ), і́ється, док.
Покриватися певною кількістю кого-, чого-небудь на якомусь просторі, якійсь поверхні.
Так духмяно пахне в полі жито І всі шляхи всіваються зерном (М. Стельмах);
Хлопці йшли, як боги! Весь обрій всіявся тими сірими богами. Одні підіймались пологим схилом, інші вже зникали за горбом (О. Гончар);
// безос.
* Образно. Залізним шротом, а не зерном всівалося тут землю, зорану не ралом, а дрібним скаллям бомб (Ю. Смолич);
// З'являтися, виступати на чому-небудь, густо вкриваючи поверхню.
Ну, зараз він [батько] йому всипле, аж не знатиме, яким місцем сідати – не подивиться, що в нього вже всіваються вуса! (Ю. Смолич);
Буває, вечір прихилиться до селян, похолодіє камінь, всіваючись росою (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)