усіватися
УСІВА́ТИСЯ¹ (ВСІВА́ТИСЯ), ається, недок., УСІ́ЯТИСЯ (ВСІ́ЯТИСЯ), і́ється, док. Покриватися певною кількістю кого-, чого-небудь на якомусь просторі, якійсь поверхні.
Так духмяно пахне в полі жито І всі шляхи всіваються зерном (Стельмах, V, 1963, 214);
Хлопці йшли, як боги! Весь обрій всіявся тими сірими богами. Одні підіймались пологим схилом, інші вже зникали за горбом (Гончар, III, 1959, 218);
// безос.
*Образно. Залізним шротом, а не зерном всівалося тут землю, зорану не ралом, а дрібним скаллям бомб (Смолич, Мир.., 1958, 400);
// З’являтися, виступати на чому-небудь, густо вкриваючи поверхню.
Ну, зараз він [батько] йому всипле, аж не знатиме, яким місцем сідати — не подивиться, що в нього вже всіваються вуса! (Смолич, Світанок.., 1953, 16).
УСІВА́ТИСЯ² (ВСІВА́ТИСЯ), а́ється, недок. Пас. до усіва́ти².
Словник української мови (СУМ-11)