утертість
УТЕ́РТІСТЬ (ВТЕ́РТІСТЬ), тості, ж.
Властивість за знач. уте́ртий.
Після появи всіх постійних зубів вік визначають за ступенем утертості жувальної поверхні, стану корінців та пульпових камер (з наук.-попул. літ.);
Процедура нагородження, попри всю звичність та утертість, завжди має в собі щось зворушливого (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)