Словник української мови у 20 томах

утомлений

УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. до утоми́ти.

[Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка);

Почуваю себе краще, хоч утомлений силою нових вражень (М. Коцюбинський);

Люди, втомлені безсонницею, довгими маршами, голодом і спрагою, .. попадали в мертве отупіння (Б. Лепкий);

Втомлений далекою дорогою, юнкер з насолодою опустився на чисте ліжко у відведеній йому кімнаті (П. Кочура).

2. у знач. прикм. Який утомився, відчуває втому, пройнятий утомою.

І спочинуть невольничі Утомлені руки, І коліна одпочинуть, Кайданами куті! (Т. Шевченко);

Утомлений, сумний і нещасливий, Скінчив Валентій вечором свою Роботу (І. Франко);

Він раптом відчув себе надзвичайно втомленим, кволим (Д. Ткач);

Пізнім смерканням, втомлена і сумна, вона вечеряла з усією сім'єю (М. Стельмах);

За кождий куток, в якому втомлений вояк хотів голову на спочинок склонити, приходилося прямо бої заводити (Б. Лепкий);

// Який виражає втому.

Марія з тихим усміхом подивилась на нього довгим утомленим поглядом (А. Головко);

На околиці міста учитель несподівано зустрічається з Нагарним. Той байдуже, втомленою ходою наближається до Степана Васильовича (М. Стельмах);

* Образно. Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. утомлений — уто́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. утомлений — [ўтомлеинией] = втомлений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. утомлений — (втомлений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до утомити. 2》 у знач. прикм.Який утомився, відчуває втому, пройнятий утомою. || Який виражає втому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утомлений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився).  Словник синонімів української мови
  5. утомлений — Уто́млений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. утомлений — УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до утоми́ти. [Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах