уторник
УТО́РНИК, УТІ́РНИК, а, ч., спец.
1. Бондарський інструмент для вирізування уторів.
[Фока:] А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (І. Кочерга).
2. Той, хто виготовляє утори.
Словник української мови (СУМ-20)УТО́РНИК, УТІ́РНИК, а, ч., спец.
1. Бондарський інструмент для вирізування уторів.
[Фока:] А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (І. Кочерга).
2. Той, хто виготовляє утори.
Словник української мови (СУМ-20)