1. Словник української мови у 20 томах

уторник

УТО́РНИК, УТІ́РНИК, а, ч., спец.

1. Бондарський інструмент для вирізування уторів.

[Фока:] А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (І. Кочерга).

2. Той, хто виготовляє утори.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уторник — уто́рник іменник чоловічого роду інструмент Орфографічний словник української мови
  2. уторник — утірник, -а, ч., спец. Бондарський інструмент для вирізування уторів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уторник — УТО́РНИК, УТІ́РНИК, а, ч., спец. Бондарський інструмент для вирізування уторів. [Фока:] А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (Коч., П’єси, 1951, 243). Словник української мови в 11 томах
  4. уторник — Уто́рник, -ка м. = утірник. Вх. Зн. 74. Словник української мови Грінченка