уторник

Значення в інших словниках

1. уторник — уто́рник іменник чоловічого роду інструмент Орфографічний словник української мови
2. уторник — УТО́РНИК, УТІ́РНИК, а, ч., спец. 1. Бондарський інструмент для вирізування уторів. [Фока:] А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (І. Кочерга). 2. Той, хто виготовляє утори. Словник української мови у 20 томах
3. уторник — утірник, -а, ч., спец. Бондарський інструмент для вирізування уторів. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уторник — УТО́РНИК, УТІ́РНИК, а, ч., спец. Бондарський інструмент для вирізування уторів. [Фока:] А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (Коч., П’єси, 1951, 243). Словник української мови в 11 томах