утрапляти
УТРАПЛЯ́ТИ (ВТРАПЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УТРА́ПИТИ (ВТРА́ПИТИ), плю, пиш; мн. утра́плять; док.
1. Знаходячи правильний шлях, опинятися там, де потрібно.
– І я просто-таки цією стежкою потраплю до міста? – спитав знов козак, постоявши. – Просто втрапите (Марко Вовчок);
– Схочете, заходьте, Катре, – разом тоді поїдемо .. Катря подякувала, сказала, що зайде. Бо сама й до станції, мабуть, не втрапить (А. Головко);
Весь той чар самообмежень.., що визріли у невіді душевній і стежать, стежать зизим оком, а чи я втраплю на свою стежу (В. Стус);
Їхали вони довго, ще більше крутилися та петляли, все ніяк не могли втрапити, куди треба було (Ю. Збанацький);
Налагодив я візок та й думаю собі: чи ще й втрапимо у той Київ (О. Стороженко);
// Те саме, що потрапля́ти.
Турок зривав біло-іскристу полотнянку з плескатих грудей Морозенка, козака, котрий .. втрапив у полон (Г. Колісник).
2. тільки док., перев. з інфін., розм. Змогти, зуміти зробити що-небудь так, як треба; знати, як учинити.
– А що, Федоре, панів куме! – ледве ворочаючи язиком, вимовляв Федір. – Дожився? Здибало тебе щастя, що не втрапиш, як і відкараскатись від нього? (Панас Мирний);
Не втрапив неборак вибрати добре пісню: вона ще більш завдала туги старій козацькій неньці .. Сіла сердешна мати кінець столу да так же то гірко почала плакати (П. Куліш);
Тільки хай-но ворог встане, то й не втрапить де тікать! (П. Тичина).
(1) Утра́пити зроби́ти по його́ (її́, їх) – зробити що-небудь відповідно до чийогось бажання, смаку, звичаю і т. ін.
Наталя стиха скаржилася, що їй жити важко у княгині, скучно. Ніяк вона тій княгині не догодить, ніяк не втрапить зробити по її (С. Васильченко).
◇ (2) Втра́пити на свою́ сте́жку – зуміти визначити, знайти своє місце в житті.
– Ні, не буде й хлібороба з тебе. І хлопець ніби не дурний, тільки, мабуть, на свою стежку не втрапить. Ну, спробуємо ще стельмахувати! (С. Васильченко);
Не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), див. попада́ти;
Потрапля́ти (втрапля́ти) / потра́пити (утра́пити) в ритм див. потрапля́ти.
Словник української мови (СУМ-20)