утратити —
утра́тити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
утратити —
[ўтратиетие] = втратити -ачу, -атиеш; нак. ўтрат', -ат'теи
Орфоепічний словник української мови
утратити —
див. утрачати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
утратити —
утрача́ти / утра́тити (загуби́ти) мо́ву. На якийсь час позбуватися здатності говорити; німіти від сильного хвилювання, розгубленості і т. ін. Сахно.. довго не могла опанувати свого хвилювання.. Вона просто втратила мову (Ю.
Фразеологічний словник української мови
утратити —
ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
утратити —
УТРА́ТИТИ див. утрача́ти.
Словник української мови в 11 томах
утратити —
Утратити, -ся см. утрачати, -ся.
Словник української мови Грінченка