утратити

утрача́ти / утра́тити (загуби́ти) мо́ву. На якийсь час позбуватися здатності говорити; німіти від сильного хвилювання, розгубленості і т. ін. Сахно.. довго не могла опанувати свого хвилювання.. Вона просто втратила мову (Ю. Смолич); Фатьма лежала в куточку і бажала вмерти. Мову вона загубила, бо не було того, хто б розумів (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. утратити — утра́тити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утратити — [ўтратиетие] = втратити -ачу, -атиеш; нак. ўтрат', -ат'теи  Орфоепічний словник української мови
3. утратити — УТРА́ТИТИ див. утрача́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. утратити — див. утрачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. утратити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. утратити — УТРА́ТИТИ див. утрача́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. утратити — Утратити, -ся см. утрачати, -ся.  Словник української мови Грінченка