Словник української мови у 20 томах

утушкований

УТУШКО́ВАНИЙ (ВТУШКО́ВАНИЙ), а, е, рідко.

Дієпр. пас. до утушкува́ти.

Жінка стала, почувши до себе слово, пильно придивлялася на втушковану кожухом людину (Іван Ле і О. Левада);

– Куди поїдемо – до сільради чи до школи? – обернувся виконкомівський візник – зизуватий дядько, втушкований в чорний .. кобеняк (В. Речмедін).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. утушкований — утушко́ваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. утушкований — (втушкований), -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до утушкувати. || утушковано (втушковано), безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утушкований — Утушко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. утушкований — УТУШКО́ВАНИЙ (ВТУШКО́ВАНИЙ), а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до утушкува́ти. Жінка стала, почувши до себе слово, пильно придивлялася на втушковану кожухом людину (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 85); — Куди поїдемо — до сільради чи до школи?...  Словник української мови в 11 томах