утушкований

УТУШКО́ВАНИЙ (ВТУШКО́ВАНИЙ), а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до утушкува́ти.

Жінка стала, почувши до себе слово, пильно придивлялася на втушковану кожухом людину (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 85);

— Куди поїдемо — до сільради чи до школи? — обернувся виконкомівський візник — зизуватий дядько, втушкований в чорний.. кобеняк (Речм., Весн. грози, 1961, 112).

Значення в інших словниках

1. утушкований — утушко́ваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. утушкований — УТУШКО́ВАНИЙ (ВТУШКО́ВАНИЙ), а, е, рідко. Дієпр. пас. до утушкува́ти. Жінка стала, почувши до себе слово, пильно придивлялася на втушковану кожухом людину (Іван Ле і О. Левада); – Куди поїдемо – до сільради чи до школи?...  Словник української мови у 20 томах
3. утушкований — (втушкований), -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до утушкувати. || утушковано (втушковано), безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утушкований — Утушко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)