утішненько
УТІ́ШНЕНЬКО (ВТІ́ШНЕНЬКО).
Присл. до уті́шненький.
– Бач! – вигукнула хазяйка, і хазяйчин регіт дрібненько розкотивсь та втішненько (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)УТІ́ШНЕНЬКО (ВТІ́ШНЕНЬКО).
Присл. до уті́шненький.
– Бач! – вигукнула хазяйка, і хазяйчин регіт дрібненько розкотивсь та втішненько (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)