ухекати
УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ), аю, аєш, док., кого, розм.
1. Те саме, що утоми́ти.
– Не затівай, Миколо, бо нічого не вийде з твоєї молотьби. І машину спалиш, і людей ухекаєш (В. Кучер).
2. розм. Убити.
Василь поглянув на діда: “Чи не ухекав і ти, дідусю, свого поміщика, що тобі ім'я перемінили?..” (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)