ухекати
УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ), аю, аєш, док., перех., розм.
1. Те саме, що утоми́ти.
— Не затівай, Миколо, бо нічого не вийде з твоєї молотьби. І машину спалиш, і людей ухекаєш (Кучер, Дорога.., 1958, 23).
2. діал. Убити.
Василь поглянув на діда: «Чи не ухекав і ти, дідусю, свого поміщика, що тобі ім’я перемінили?..» (Хотк., І, 1966, 98).
Словник української мови (СУМ-11)