ухибнути
УХИБНУ́ТИ (ВХИБНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що, заст.
Зазнати.
Той кум таки чимало спав їй [жінці] на душу, вхибнув-таки жменьку куминої ласки (з переказу);
Підбитії чи підстрелені козаки лежали чи сиділи, а ті козаченьки, що всякого лиха вхибнули, порались коло чайок своїх чи коло порубаного оружжя (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)