Словник української мови у 20 томах

ухибнути

УХИБНУ́ТИ (ВХИБНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що, заст.

Зазнати.

Той кум таки чимало спав їй [жінці] на душу, вхибнув-таки жменьку куминої ласки (з переказу);

Підбитії чи підстрелені козаки лежали чи сиділи, а ті козаченьки, що всякого лиха вхибнули, порались коло чайок своїх чи коло порубаного оружжя (Марко Вовчок).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ухибнути — ухибну́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. ухибнути — (вхибнути), -ну, -неш, док., перех., заст. Зазнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ухибнути — УХИБНУ́ТИ (ВХИБНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., заст. Зазнати. Той кум таки чимало спав їй [жінці] на душу, вхибнув-таки жменьку куминої ласки (Україна..  Словник української мови в 11 томах