ухибнути

УХИБНУ́ТИ (ВХИБНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., заст. Зазнати.

Той кум таки чимало спав їй [жінці] на душу, вхибнув-таки жменьку куминої ласки (Україна.., І, 1960, 250);

Підбитії чи підстрелені козаки лежали чи сиділи, а ті козаченьки, що всякого лиха вхибнули, порались коло чайок своїх чи коло порубаного оружжя (Вовчок, І, 1955, 337).

Значення в інших словниках

1. ухибнути — ухибну́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ухибнути — УХИБНУ́ТИ (ВХИБНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що, заст. Зазнати. Той кум таки чимало спав їй [жінці] на душу, вхибнув-таки жменьку куминої ласки (з переказу); Підбитії чи підстрелені козаки лежали чи сиділи, а ті козаченьки, що всякого лиха вхибнули...  Словник української мови у 20 томах
3. ухибнути — (вхибнути), -ну, -неш, док., перех., заст. Зазнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови