ухикання

УХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ухи́кати та звуки, утворювані цією дією.

Де ви чули, щоб гурт молоді вночі та ще й у лісі йшов мовчки?.. Свист, ухикання покотилося лісами-борами (Речм., Весн. грози, 1961, 250).

Значення в інших словниках

1. ухикання — ухи́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ухикання — УХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ухи́кати та звуки, утворювані цією дією. Де ви чули, щоб гурт молоді вночі та ще й у лісі йшов мовчки?.. Свист, ухикання покотилося лісами-борами (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах
3. ухикання — -я, с. Дія за знач. ухикати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови