Орфографічний словник української мови

ухикання

ухи́кання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ухикання — УХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ухи́кати та звуки, утворювані цією дією. Де ви чули, щоб гурт молоді вночі та ще й у лісі йшов мовчки?.. Свист, ухикання покотилося лісами-борами (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах
  2. ухикання — -я, с. Дія за знач. ухикати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ухикання — УХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ухи́кати та звуки, утворювані цією дією. Де ви чули, щоб гурт молоді вночі та ще й у лісі йшов мовчки?.. Свист, ухикання покотилося лісами-борами (Речм., Весн. грози, 1961, 250).  Словник української мови в 11 томах