Словник української мови у 20 томах

ухоплений

УХО́ПЛЕНИЙ (ВХО́ПЛЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до ухопи́ти.

Засміявся сам дзвінко, а тоді, видно, вхоплений чи штовкнутий міліціонером, залементував люто (І. Багряний);

// у знач. прикм.

Татарин .. продав сестру за таляр .. Куплена або вхоплена жінка була колись власністю чоловіка, як кожда річ його господарства; пам'ять про те зосталася у тім звичаї (М. Грушевський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ухоплений — ухо́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. ухоплений — (вхоплений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ухопити (вхопити).  Великий тлумачний словник сучасної мови