ухоплений
УХО́ПЛЕНИЙ (ВХО́ПЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до ухопи́ти.
Засміявся сам дзвінко, а тоді, видно, вхоплений чи штовкнутий міліціонером, залементував люто (І. Багряний);
// у знач. прикм.
Татарин .. продав сестру за таляр .. Куплена або вхоплена жінка була колись власністю чоловіка, як кожда річ його господарства; пам'ять про те зосталася у тім звичаї (М. Грушевський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me