ухорканий
УХО́РКАНИЙ (ВХО́РКАНИЙ), а, е, діал.
Дієпр. пас. до ухо́ркати.
Вийшли в слобожанські простори. Тут легше – війна вже таки відстала від них, хоч і Харків бомблять постійно. В колгоспах Павлик роздобуде кілька мішків борошна та круп на куліш, можна залишити геть ухоркану дорогою корову (з газ.);
* Образно. Що ж пак тепер, серед простору – воленьки, Сумно манячиш ти [молодосте], мовби приборкана, Бродиш самотно, шукаючи доленьки, Хора, підтята, понура, ухоркана? (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)