учительство
УЧИ́ТЕЛЬСТВО (ВЧИ́ТЕЛЬСТВО), а, с.
1. збірн. Учителі.
Особливе місце у розвитку рiдномовної школи на Закарпаттi у 20–30-i роки ХХ ст. належить А. Волошину – iдейному провiднику прогресивного вчительства краю (з публіц. літ.);
Портрети Чернишевського, Писарєва, Добролюбова, Ушинського, Шевченка, на кому виховувались цілі покоління народного вчительства, шанували в його родині (О. Довженко).
2. заст. Те саме, що учителюва́ння.
Я чув слова: учительство – то є благородна місія, учитель – то трудівник чесний (С. Васильченко);
На вчительство дав згоду [Михась] (С. Воскрекасенко).
Словник української мови (СУМ-20)