учителів
УЧИ́ТЕЛІВ (ВЧИ́ТЕЛІВ), лева, леве.
Прикм. до учи́тель; належний учителеві.
– А що це ви робите? – роздався над їх головами .. учителів голос (Панас Мирний);
Незабаром дід Гордій стояв на порозі вчителевої кімнати з великим узлом у руці (С. Васильченко);
Ромко встиг протиснутися до самої трибуни. Він жадібно ловив кожне вчителеве слово (О. Донченко);
– Ці троянди на сонці не бліднуть, – сказав Пекельник те, що знав з учителевих вуст (Є. Гуцало);
Тоді я, звичайно, не міг догадуватися про якісь там стосунки між стрийком Петром і старшою учителевою донькою (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)