ушивальник
УШИВА́ЛЬНИК (ВШИВА́ЛЬНИК), а, ч.
1. Вузенький ремінець для зшивання окремих деталей виробу.
Проколює [лимар] швайкою дірку у капиці, слинить у роті кінець вшивальника, крутить його пальцями, всиляє у дірочку (з мемуарної літ.);
– А ремесло? Вчиться ж [Сашко]? – Вчиться! Нарізує з сириці ушивальники (Л. Юхвід);
// Частина кінської збруї.
2. Робітник, який покриває дах соломою.
Словник української мови (СУМ-20)