Словник української мови у 20 томах

ушкодження

УШКО́ДЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ушко́дити.

Підвищені дози променистої енергії спричиняються до тяжких ушкоджень очей (з наук.-попул. літ.);

Вояк, упавши боком на його тіло, крім вивихнення лівої руки та значного перестраху, не поніс ніякого ушкодження (І. Франко).

2. Ушкоджене місце.

Біль унаслідок вивихнення ноги, як і ушкодження на голові й тілі.., засудили звичайно енергічну [енергійну] й рухливу жінку на кількатижневе лежання (О. Кобилянська);

Оглянувши комірку і не знайшовши ушкоджень, Степан сів під хатину відпочити (В. Гжицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ушкодження — ушко́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. ушкодження — -я, с. 1》 Дія за знач. ушкодити. 2》 Ушкоджене місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ушкодження — Ушко́дження, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ушкодження — УШКО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ушко́дити. Підвищені дози променистої енергії спричиняються до тяжких ушкоджень очей (Наука.., 8, 1967, 40); Вояк, упавши боком на його тіло, крім вивихнення лівої руки та значного перестраху...  Словник української мови в 11 томах
  5. ушкодження — Ушкодження, -ня с. Поврежденіе.  Словник української мови Грінченка