ушкоджений
УШКО́ДЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ушко́дити.
– Невже справді відморозив? – І хазяїн уже не гримав ні на кого, а з довірою позирав на Єгора, на його червоні від снігу, вправні руки, що ними він розтирав ушкоджені ноги (А. Шиян);
Молоді соснові деревця, колись майже ясно-зеленої й блискучої барви, були поламані й навіки ушкоджені (О. Кобилянська);
Сортують ягоди під час збирання, не допускаючи наявності в товарній продукції зелених та ушкоджених шкідниками чи хворобами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)