ушкоджений

ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм. (який має дефект, ваду); НЕСПРА́ВНИЙ, ПОЛА́МАНИЙ, ЗЛА́МАНИЙ (який поламався). Інколи.. починали (дзиґарі) хрипіти, але зіпсовані дзвоники не дзвонили (О. Полторацький); Каже (Масляк), "пив мадеру.. і порчене пиво" (Г. Квітка-Основ'яненко); Дефектний (бракований) товар; Утікаючи, покинули (загарбники) серед шляху тулуб несправної гармати (М. Стельмах); На дверях висів засув з поламаним замком (Л. Смілянський).

Значення в інших словниках

1. ушкоджений — ушко́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ушкоджений — див. зіпсований  Словник синонімів Вусика
3. ушкоджений — УШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ушко́дити. – Невже справді відморозив? – І хазяїн уже не гримав ні на кого, а з довірою позирав на Єгора, на його червоні від снігу, вправні руки, що ними він розтирав ушкоджені ноги (А.  Словник української мови у 20 томах
4. ушкоджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ушкодити. || ушкоджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ушкоджений — Ушко́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ушкоджений — УШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ушко́дити. — Невже справді відморозив? — І хазяїн уже не гримав ні на кого, а з довірою позирав на Єгора, на його червоні від снігу, вправні руки, що ними він розтирав ушкоджені ноги (Шиян, Баланда, 1957, 17)...  Словник української мови в 11 томах